от зубной боли

Тричі проговорить, на охрест тім'ячко поцмокать і сплюнуть.

Стану я, Господу Богу помолюся, усім святим київським, печерським поклонюся. Стань, Господи, на помоги хрещеному породженому дитяті іменного зуба виговоряти:

- У лісі нелень-дуб,
а в полі з борони зуб.
На синім морі біл камінь лежить.
І так, як тим тром братам до міста не сходиться,
і судів не судить, і пересудков не мать,
так у хрищеного нарожденого дитяти
тіменному зубу і зубищам не бувати.

Далі торкнутися до сучка в столі чи лаві де-небудь середнім пальцем і виговорять:
- Сучище, сучище, візьми хрищеного порожденого дитяти зубище… Тіменного піднімаю, а боковий вниз осаждаю. З рота, із щелепів тіменного зуба й зубища виговоряю. Я з мовою, а Господь Бог із помочу, із Духом Святим.
Первий раз проговорили - другим разом, Божим часом… і т.д. (раз увечері, раз уранці).